ДЕ ДИСКРИМІНАЦІЯ В ОСВІТІ
У вересні 2015-го року Генеральна Асамблея ООН офіційно затвердила так звані Цілі сталого розвитку. Загалом їх 17, до них розроблено 169 конкретних завдань. Це основні орієнтири, досягнення яких поставило собі за мету людство. На сьогодні усі країни світу намагаються сприяти досягненню цих цілей.
Але це неможливо без подолання різних форм і виявів дискримінації, зокрема гендерної нерівності. Відповідна ціль під номером 5 передбачає вирішення цієї глобальної проблеми через надання ширших повноважень жінкам, у тому числі шляхом забезпечення всеохоплюючої і справедливої якісної освіти та можливості навчання впродовж усього життя для всіх, а також через розширення прав і можливостей усіх жінок та дівчат.
Очевидно, що подолання усіх форм дискримінації в освіті суттєво пришвидшить досягнення Цілей сталого розвитку. І для початку ми розберемося із самим базовим поняттям.
Давайте відкриємо найпотаємніший секрет освіти –
«ПРИХОВАНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН».
Саме завдяки йому школа сприяє дискримінації. Хочете дізнатися як? Та ще й на прикладах? Тоді рушаймо …
Але спочатку трішки теорії …

Дискримінація – будь-яка відмінність, виключення, обмеження або перевага, що заперечує або зменшує рівне здійснення прав.
Поняття охоплює виключення або обмеження можливостей для осіб з певної групи відносно можливостей інших груп.
Окрім прямої дискримінації, можливі також такі її форми:
Непряма дискримінація – ситуація, коли формально нейтральні правила, критерії або практика ставлять де-факто особу (осіб) певної меншини у невигідне становище у порівнянні з іншими.
Утиск – небажана для особи (групи осіб) поведінка, метою або наслідком якої є приниження людської гідності за певними ознаками або створення напруженої, ворожої, образливої чи зневажливої атмосфери.
ОЗНАКИ, ЗА ЯКИМИ НАЙЧАСТІШЕ ВІДБУВАЕТЬСЯ ДИСКРИМІНАЦІЯ:

стать

релігійні та інші переконання

вік

інвалідність

етнічне
походження

сімейний стан

майновий
стан

місце
проживання

мова

раса

колір шкіри

політичні переконання

соціальне походження

громадянство
Освіта є одним з найпотужніших каналів продукування стереотипів і дискримінації, що найчастіше відбувається приховано. Цей феномен був відкритий наприкінці 60-х років минулого століття, отримавши назву «Прихований» навчальний план». Дискримінація у школі здійснюється саме за його допомогою. Це наче «паралельний» навчальний план, що виникає всюди, де в наукові системи знань «вмонтований» соціальний контекст (тобто, є люди – вигадані персонажі або цілком реальні особи, що мають певний статус, реалізують якусь поведінку, виконують соціальні ролі).

«Якщо уявити навчальну програму у вигляді ріки, що тече, то «прихований навчальний план» — це низові підводні течії, небезпечні й невидимі, що можуть затягнути нас у глибину раніше, ніж ми це встигнемо усвідомити» (Дж. Вінк).
«Прихований» навчальний план» відрізняється від явного навчального плану прихованим змістом інформації. Він непомітно конструює уявлення про специфічний розподіл ресурсів у суспільстві, транслює певні схеми, моделі сприйняття соціальної реальності, конкретні шаблони мислення та дії, що сприймаються людиною як єдино можливі, правильні.

«Завдяки «прихованому навчальному планові» школи прищеплюють учням ідеологію «пасивного споживання» — некритичного сприйняття існуючого соціального порядку» (І. Ілліч).
«ПРИХОВАНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН» РЕАЛІЗУЕТЬСЯ У ТРЬОХ ВИМІРАХ:

організаційно-нормативна структура закладу освіти (як розподіляються посади і предметні профілі, яка існує система ритуалів і норм, які меседжі виховних заходів, яка специфіка візуально-інформаційного простору тощо)

зміст освіти (передусім, навчальні програми і підручники)

стиль вчительського викладання й комунікації.